Америка перемогла себе
Добавлено: 5th Ноябрь, 2008.
Президентом США вперше стає «чорний» претендент на крісло в Овальному кабінеті Білого дому - Барак Хусейн Обама. Сенатор від Іллінойсу заручався підтримкою 338 з 538 вибірників при необхідних для обрання 270. Його суперник - кандидат від Республіканської партії Джон Маккейн - забезпечив собі тільки 155 голосів вибірників. Обама офіційно стане президентом 15 січня 2009 року, коли його затвердить на своєму засіданні Колегія вибірників. Інаугурація нового президента США повинна відбутися 20 січня 2009 року.
Барак Хусейн Обама народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу, США. Він - випускник Колумбійського університету й Гарвардського інституту юридичних наук. Має велику практику в області юриспруденції зі спеціалізацією в області цивільних прав. Працював суспільним захисником і адвокатом. Майже десять років викладав конституційне право в Чиказькому інституті юридичних наук. Тричі - з 1997 року по 2004-й - обирався в сенат штату Іллінойс. В 2000 році програв вибори в Палату представників. Був вибраний у Сенат у листопаді 2004 року більшістю (70%) голосів.
У Конгресі брав участь у розробці законів про регулювання конвенціональної зброї, про лобізм, зміну клімату, ядерному тероризмі, що звільнилися з армії американських військовослужбовців, про більшу прозорість у використанні державного бюджету й т.д. У ранзі сенатора, а потім і кандидата в президенти Барак Обама зробив офіційні поїздки в Європу, на Близький Схід і в Африку, де його приймали, роблячи в такий спосіб підтримку, відомі лідери й політики.
Про намір балотуватися в президенти сенатор Обама оголосив у лютому 2007 року. Перемігши на «праймериз» такого серйозного суперника як Хиллари Клінтон, був офіційно висунутий кандидатом у президенти на національному з'їзді Демократичної партії в 2008 році. Кандидатом у віце-президенти там же був вибраний сенатор від штату Делавэр Джо Байден, один з опытнейших політиків-демократів.
На думку багатьох політологів і експертів, виборча система в США, які вважають себе, без удаваної скромності, самою демократичною державою у світі, не тільки далека від досконалості, а, навпаки, не має з нею нічого загального, патріархальна. Як не дивно, але в США не було, немає й, зважаючи на все, не передбачається прямих виборів глави країни. Президентські вибори в США проводяться по складної, а для непосвячених - просто заплутаної - багатоступінчастій системі. У кожному штаті виборці, подаючи свої голоси за кандидатів на пост президента США, голосують не прямо за них, а побічно - за вибірників, яким надалі має бути визначити майбутнього главу держави. Кандидатові-переможцеві в кожному штаті дістаються всі голоси виборців, закріплені окремо за даним штатом відповідно до розміру його населення. Усього налічується 538 так званих «голосів вибірників». Для перемоги кандидатові необхідно набрати як мінімум 270 голосів.
Час від часу американські депутати подають у комітети Конгресу виправлення у виборчий закон країни, щоб спростити його, зробити більше демократичним. Але щораз ці виправлення не набирають навіть необхідної кількості проходжень через комітети Конгресу, щоб бути винесеними на голосування.
За виборами президента США пильно стежили, без перебільшення, в усім світі. Причини зрозумілі: Сполучені Штати - єдина супердержава, що усе ще робить занадто великий вплив на міжнародну політику й економіку. Трапся перемога Маккейна, - її можна було б назвати досягненням американського традиціоналізму, республіканських ортодоксів або навіть - яструбів. Але успіх на президентських виборах у такій країні темношкірого демократа Барака Обами - це важка й гідна перемога Сполучених Штатів над самими собою. Це, безсумнівно, історичний поворот американської демократії, у якій багато хто у світі за вісім років правління Молодшого встигли вже не тільки засумніватися, але й розчаруватися.
Сьогоднішню обамовскую перемогу не можна порівнювати з перемогою Демпартії США на попередніх виборах. Це щось більше, ніж тільки перемога однієї партії над іншою, Барака Обами над Джоном Маккейном. І це «щось» полягає навіть не в тім, що вперше у своїй історії Сполучені Штати обрали темношкірого президента країни. Вибір Обами для Америки - це більше, ніж просто вибір чергового глави держави. Про це говорить і той факт, що молодий і енергійний афроамериканец змусив підтримати себе навіть ті штати, які більше сорока років віддавали свої голоси республіканцям. Видимо, насправді Буш-молодший завів країну туди, звідки вона хоче бути повернутої до себе, назад, уже іншим «гарним хлопцем». Їм, американцям, так сьогодні погано, що вже й не важливо, що цей «хлопець» - для прореспубликанских штатів - не з їх «села». Аби тільки допоміг, аби тільки наступили магічні зміни на краще, які сталі на цих виборах загальамериканським політичним заклинанням.
Очевидно, саме в спразі змін і полягає головний «феномен Обами» на президентських виборах у США. Американці утомилися від помилок у зовнішній і внутрішній політиці республіканської команди, приведшей країну до краху її економіки, «американської мрії» для мільйонів не що тільки відбулися громадян країни, але й для молодих, які ризикують стати «загубленим поколінням». Із цього погляду Барак Обама - та остання й, головне, своєчасна соломинка, за якої й зволіли вхопитися виборці в розпал занурення в депресію американської економіки. Безсумнівно, криза американської економіки й розвал фінансового ринку стали кращими агітаторами за маловідомого на початку «праймериз» сенатора Обаму з Іллінойсу.
З іншого боку, - новому хазяїнові американського Білого дому допомогли також сотні тисяч його чорношкірих побратимів, багато хто з яких уперше піднялися, щоб знайти свої виборчі дільниці. Всі телевізійні картинки зі Штатів у день виборів вражали величезними чергами терпляче, що очікують громадян, що бажають вибрати собі майбутнє. Здається, США побили всі рекорди по явці на виборчі дільниці за останні п'ятдесят років.
Нарешті, Обама-политик і сам собі здорово допоміг. Його унікальна здатність легко й невимушено триматися на людях, чудові ораторські дані, освіченість і вміння швидко реагувати на виклики життя й запити публіки значно залучили до нього увага. На тлі 72-літнього суперника, до того ж обтяженого провалами діючої адміністрації, воно, звичайно, вигравав. Своєю молодістю, що завжди асоціюється з майбутнім, з гарним здоров'ям і запасом життєвого часу, що значно впливає на прийняття рішень.
Підтримка й голосування за Обаму, його значна, якась глибинна перемога й сверхожидания виборців - все це от-от перетвориться для нього самого з ейфорії неймовірного успіху у важку щоденну ношу. Уже дуже незабаром для американців, що усе більше погодять у лиху, у чомусь Великою Депресією має, що подібність із, 1930-х років, устане ребром головне питання: а що ж конкретно наш новий енергійний і чарівний президент може для нас і наших родин зробити й робить? І прийде відповідати на виклики своєї власної програми, починаючи від виводу військ з Іраку й закінчуючи якимсь зрозумілим і, головне, абсолютно конкретним планом не тільки по висновку з економічної прострації богатых, але, насамперед, надання допомоги мільйонам бідних американців, тільки-но кінці, що зводить, з кінцями. Адже масовістю голосування за свою кандидатуру Обама зобов'язаний у першу чергу саме біднякам.
Від того, як це в нового президента вийде, і буде залежати й доля самих США як світової держави, і його власне реноме в очах мільйонів співвітчизників, що очікують чуда. З огляду на, яке спадщина дісталася Обаме після восьмирічного правління Джорджа Буша, що відкотило країну в часи Никсона, можна припустити, що із чудом буде не все просто. З деякою натяжкою все, що відбулося в США на цих виборах, можна назвати Рождественській казкою з відстроченим врученням подарунків. Або початком жовтогарячого американського Майдану. Головне, щоб кінець був не таким, як в українського.
Так збіглося, що наступного дня після потрясших самі США (і до деякої міри мир) американських президентських виборів глава Росії Дмитро Медведєв звертався з посланням Федеральним зборам РФ. Тут теж не обійшлося без нововведення, щоправда, більше скромного масштабу: дійство відбувалося не як всі останні майже 20 років - у Мармуровому залі Кремля, а в Георгієвськом, і в скороченому складі. У той час, коли в США щосили святкували історичну перемогу нового президента, у Росії діючий пропонував продовжити повноваження наступного до шести років. Видимо, щоб і народ не так часто турбувати, і грошей на виборах заощадити. Тоді, можуть, краще взагалі вибори скасувати? І економія, і повна тиша.
Вернуться на главную страницу или перейти в раздел: У світі