На білоруські вибори напустили прозорості
Добавлено: 29th Сентябрь, 2008.Вибори в Білорусії
У Білорусії вчора пройшли парламентські вибори. З ними в Мінську зв'язують особливі очікування - тут розраховують, що Захід визнає законодавчий орган країни легітимним і скасує численні санкції у відношенні Білорусії. Європа й США також чекають підсумків виборів, даючи зрозуміти, що готово переглянути відносини з Мінськом, якщо в парламенті виявляться представники опозиції. Надії на новий парламент союзної країни покладає й Москва, що очікує від Білорусії визнання незалежності Абхазії й Південної Осетії.
Усе для народу
У Білорусії вчора пройшли вибори в палату представників національних зборів країни. На 110 мандатів претендували 264 кандидата від влади й опозиції. Згідно озвученим вечором даним, у голосуванні взяли участь 60% виборців, і ЦИК оголосив вибори що відбулися. Глава Цика Лідія Ермошина назвала явку "нормальної, але не надмірної". А вже сьогодні ЦИК повинен оголосити підсумки виборів і, можливо, оголосити список кандидатів, що одержали перемогу (вибори в Білорусії проводяться по мажоритарній системі шляхом прямого голосування; про те, як стежить за ними російське телебачення, див. рубрику "Доступ до тілі" на стор. 4).
Протягом всієї передвиборної кампанії влади Білорусії заявляли про безпрецедентні зусилля, спрямованих на те, щоб вибори пройшли максимально прозоро. "Ми зробили всі, щоб виборчий процес проходив відкрито, чесно й демократично,- заявив білоруський президент Олександр Лукашенко напередодні голосування.- Ці принципи повинні бути неухильно дотримані й на заключних етапах виборів".
Щоб як можна більше число громадян одержало можливість поучаствовать в обранні парламенту, білоруський ЦИК заздалегідь організував процедуру дострокового голосування, що почалося за п'ять днів до виборів - 23 вересня. "Це можливість брати участь у виборах навіть тим, у кого неділя зайнята під інші важливі справи. Тому я за те, щоб цей інститут (дострокового голосування.- "Ъ") зберігався",- агітувала громадян глава Цика Лідія Ермошина.
У достроковому голосуванні, за даними Центвиборчкому, взяли участь 29,9% білорусів. Коментуючи даний показник, пані Ермошина заявила, що навіть "не очікувала такої високої активності виборців" на дострокових виборах.
Представники опозиції, у своїй більшості участвовавшие у виборах під прапором Об'єднаних демократичних чинностей (ОДС), у які ввійшли 11 різних партій, висловлювалися категорично проти дострокового голосування. "Якщо хочете, щоб ваш голос був правильно підрахований, у жодному разі не ходите на дострокове голосування",- призивав співголова ОДС комуніст Сергій Калякин. "Механізм фальсифікації простий. Якщо в ході дострокового голосування влади заженуть на ділянки 25% виборців, а потім припишуть ці голоси моєму конкурентові, то в день голосування вони навіть у присутності спостерігачів зможуть спокійно вважати голосу. Виграти з відривом в 25% голосів я однаково не зможу",- заявив Сергій Калякин у бесіді з "Ъ".
Такої ж думки дотримується й головний опонент пана Лукашенко, що був політв'язень Олександр Козулин. "Дострокове голосування використається для махінацій. Є ділянки, де до 28 вересня проголосувало 30-40% виборців, а на деякі вибори й зовсім заздалегідь відбулися",- заявив пан Козулин "Ъ".
Сам Олександр Козулин у виборах не брав участь, але агітував за свою дочку Ольгу, що балотувалася по 102-му Сухаревскому виборчому окрузі Мінська від створеної її батьком Білоруської соціал-демократичної партії ("Грамада"). "Ми пройшлися з дочкою по ділянках і подивилися на урни. Зверху вони опечатані, а дно - на шурупах, які легко викручуються,- розповідав "Ъ" Олександр Козулин.- У виборчих комісіях сидять ті ж люди, яких я бачив чотири роки тому. Вони добре знають технології - уночі бюлетені міняються на потрібні, а потім допускаються спостерігачі".
Дострокове голосування супроводжувалося численними скандалами. В опозиційній пресі раз у раз друкувалися таємні інструкції керівників різних підприємств, що настійно рекомендували робітником проголосувати достроково. У противному випадку ним загрожували проблемами з виплатами премій. Заздалегідь проголосував навіть прем'єр країни Сергій Сидорский.
"Ми заявляємо, що ці вибори, так само як і всі попередні, які проводив Лукашенко, були сфальсифицированы. І міжнародне співтовариство не може їх визнати вільн і легітимними",- виразив "Ъ" думку опозиції голова Об'єднаної цивільної партії Анатолій Лебедько.
Усе для Заходу
У ході виборчої кампанії Мінськ як ніколи раніше враховував зовнішній фактор. Справа в тому, що Захід не вважає законодавчий орган Білорусії легітимним починаючи з 1996 року, коли пан Лукашенко розігнав нелояльних депутатів і своїм указом призначив новий склад парламенту. Всі наступні парламентські вибори в 2000 і 2004 роках також не були визнані Європою й США демократичними. Тим часом Олександр Лукашенко не приховує, що йому б дуже хотілося, щоб палата представників четвертого скликання визнавалася на Заході, а білоруським парламентаріям був повернутий статус спеціально запрошеної делегації ПАСІ, якого їх позбавили після 1996 року.
"Ще до початку виборчої кампанії я обіцяв, що ми її проведемо зразково. Не буду приховувати: ми зацікавлені в тім, щоб новий парламент був визнаний на міжнародній арені,- заявив минулого тижня білоруський лідер.- Ми створили безпрецедентні умови відкритості, запросивши практично всіх бажаючих здійснювати спостереження за ходом виборів". Білоруські влади й впрямь пішли назустріч Заходу - на вибори в Білорусію допустили більше 1000 міжнародних спостерігачів, у тому числі від Бюро по демократичних інститутах і правам людини ОБСЄ (БДИПЧ). А ще раніше пан Лукашенко виконав ще одну вимогу США і ЄС, звільнивши найбільш відомих політв'язнів.
Мінськ розраховує, що Захід відповість взаємністю й зніме уведені їм економічні й політичні санкції у відношенні Білорусії. Зокрема, розморозить закордонні рахунки бюджетообразующего підприємства "Белнефтехим" і скасує чорні списки невиїзних білоруських чиновників. Останні вже відкрито говорять про свої плани попутешествовать по Європі після завершення парламентської кампанії. Так, глава Центвиборчкому Лідія Ермошина недавно зізналася, що їй уже набридли Туреччина і Єгипет і вона з нетерпінням чекає можливості відвідати Євросоюз: "Я боюся вірити в можливість такого щастя, але якщо це свершится, то вже в наступному році я зможу зі смаком вибрати собі поїздку. Побродити по вулицях Парижа, посидіти в кафі, взяти із собою книгу Хемингуэя "Свято, що завжди з тобою", що він написав про це місто".
У Європі готові зм'якшити політикові у відношенні Білорусії. 15 вересня в Брюсселі глави МЗС 27 країн-членів ЄС заявили про готовність почати перегляд санкцій, якщо ОБСЄ визнає парламентські вибори в Білорусії демократичними. При цьому в США і Євросоюзі додатковою умовою називають наявність у новому парламенті представників опозиції. Минулого тижня авторитетне польське видання Gazeta Wyborcza написала про таємні переговори на цю тему між ЄС і Мінськом. По її даним, ЄС пропонує зняти візові обмеження й розморозити фінансову допомогу Білорусії в обмін на проведення в нижню палату білоруського парламенту як мінімум 20 депутатів від опозиції.
Олександр Козулин у бесіді з "Ъ" допустив можливість того, що в парламенті виявляться представники опозиції. Правда, за його словами, харизматичные лідери туди навряд чи пройдуть. Весь минулий тиждень у Мінську ходили слухи, що список опозиціонерів, які пройдуть у парламент, уже затверджений президентською адміністрацією.
Усе для Росії
Москву на відміну від Заходу не занадто цікавить дотримання демократичних процедур при виборах білоруського парламенту. Держсекретар союзної держави Росії й Білорусії Павло Бородін ще 26 вересня на зустрічі із главою Цика Лідією Ермошиной заявив, що нинішні вибори - самі демократичні. На подяку пані Ермошина вручила йому посвідчення міжнародного спостерігача.
Москву білоруські вибори цікавлять із іншого погляду. Росія сподівалася на те, що слідом за нею Білорусія визнає незалежність Абхазії й Південної Осетії, поповнивши короткий список, у якому поки значаться властиво РФ і Нікарагуа. По відомостях "Ъ", за міжнародну підтримку Москви Олександру Лукашенко було обіцяне зниження ціни на російський газ і надання довгострокового кредиту в $2 млрд. Однак пан Лукашенко вирішив не квапитися. "Я хотів би, щоб новий парламент висловив свою думку (по питанню визнання двох кавказьких республік.- "Ъ"),- заявив президент Лукашенко 19 вересня в інтерв'ю західним ЗМІ.- Може, у них будуть якісь інші аргументи й факти, яких я не знаю. Вони прийдуть із народу. І, може бути, вони більш точно почувають настрої наших людей відносно цього питання. Ну й взагалі, куди поспішати? Кому цей поспіх потрібна?" За словами Олександра Лукашенко, навіть у Росії, що першої визнала Абхазію й Південної Осетію, президент Дмитро Медведєв підписав відповідні укази після того, як дискусія відбулася в обох палатах парламенту.
Москва ж, навпроти, хоче, щоб Мінськ скоріше визначився зі своєю позицією стосовно двох кавказьких республік. "Ми вважаємо, що Білорусь повинна розібратися у своїх нині існуючих відносинах із цими анклавами",- заявив днями посол РФ у Білорусії Олександр Суриков.
Визначеність, про яку мріє пан Суриков, може наступити вже найближчим часом - 6 жовтня білоруську столицю відвідає прем'єр РФ Володимир Путін.
Вернуться на главную страницу или перейти в раздел: У світі